?

Log in

No account? Create an account
Знову купляю. На касі як завжди роздають бонуси. Продавчиня рутинно пробиває товар, потім, не дивлячись і трохи роздратовано: «Я не знаю чого вам завжди таке - знижка на тампони ОВ».Кінцівка фрази майже скоромовкою.Запам’ятала. Стаю відомим.

This entry was originally posted at http://odyn-owl.dreamwidth.org/173833.html

Лист

Весняний ранок. Багато світла, яке ковзає по листі. Листя ще не багато і воно ще мале. Підсвічена зелень напівпрозорих дерев. Тролейбусна зупинка. На лавочці зупинки примостились бабульки, кілька сидить, а решта оточили їх напівколом. В однієї в руках бланк для заповнення субсидій, вона дзвінким голосом зачитує пункт за пунктом. Після кожного пункту йдуть коментарі і обговорення, що саме і як потрібно заповняти. Атмосфера робоча. Кипить. Наче запорожці, що пишуть листа турецькому султану.

This entry was originally posted at http://odyn-owl.dreamwidth.org/173351.html

вітер. птахи



This entry was originally posted at http://odyn-owl.dreamwidth.org/173244.html

Tags:

Потрібні речі

Магазин побутової хімії та косметики. В них регулярно проводяться всілякі акції зі знижками,коли друкують спеціальний чек з датами акції, умовами і товарами, які можна купити зі знижкою.
Вам знижка. Називає дати. Скільки процентів знижка. Пауза. Відчувається незручність. Знижка на щоденні прокладки. Далі вже швидше, намагаючись покінчити з цим. Може вам треба кому купити, чи подарувати. Далі знову пауза, знову ніяковіє. Подарувати ви цей чек не можете, що б отримати треба ваша дисконтна картка. Очікує реакцію, розглядаючи прилавок. Беру, дякую, іду. Здається видихнула з полегшенням.
Для повноти картини - я чоловік і трохи навіть бородатий :)

This entry was originally posted at http://odyn-owl.dreamwidth.org/172982.html

Бігуни

Весняний сонячний день в парку. Доріжкою біжить парочка спортсменів. Один з них, худорлявий хлопчина років 12 в кросовках, треніках та в’язаній шапочці. Образ доповнюють окуляри в чорній оправі і і усмішка, дещо схожа на теперішнього прем’єра. Взагалі він більш схожий більше на переможця олімпіади з біології, ніж на атлета-бігуна. Розумник. Проте, «спорт-життя» ж. Його доганяє малий кудлатий цуцик. Правда, цуцику зовсім не цікаво бігати по доріжках, тому він весь час намагається рванути в котрийсь вбік, а то і взагалі побігти назад. Бігуну в окулярах весь час приходиться оглядатись і метатись зі сторони в сторону, що б повертати на маршрут свого пустотливого партнера. Весь час проводячи йому роз’яснювальну роботу. Толку від розмов небагато.В цілому їхнє петляння «вісімками» виглядає дуже кумедно.

This entry was originally posted at http://odyn-owl.dreamwidth.org/172716.html

про Скрябіна

Не будучи раптовою людиною - не міг щось говорити відразу. І ніби смерть це не новина, але коли починаєш сухати пісні стискає і всі слова застряють і губляться.
Його пісні співпали з роками моєї студентської юності. Безтурботність, плани, мрії, емоції, розкутість. На записи грошей не було, але вже якраз почало з’являтися fm радіо, і воно зовсім не схоже на те радіо, яке було до того. Патлатий веселий чувак співав про танець пінгвіна і це було весело. Смерть занудству. Його пісні були зрозумілі, пісні мого часу і мого настрою. Пісні молодості. Зараз з нього хочуть зробити якогось пророка і філософа.Бррр, люди, ви подуріли. Це що за національна традиція така, кожного веселого чувака який співав чи писав, наряджати в смушеву шапку і домальовувати вуса. Збийтесь люди.
Скрябін пішов, час студентської юності пройшов.
Але...щось завжди лишається...десь там...глибоко...в середині.
Земля Тобі пухом

This entry was originally posted at http://odyn-owl.dreamwidth.org/172112.html

ключ

Ранок був з легким морозцем, без снігу і з сонцем. Звичайний ранок, коли всі заклопотані своїми справами,справами країни чи просто ще не до кінця позбувшись облуди сну. Ранковий неквапний рух по своїх справах. Місто просинається, потягуючись і озираючись по сторонах. Погляди людей не піднімаються вище їхніх голів, більшість взагалі вглядається в землю під ногами. В цей час в небі, над самими будинками,тихо і невимушено летів ключ з трьох лебедів. То ховався за котримось з будинків, то знову з’являвся.Ніхто крім мене їх, здається, не бачив, для всіх ще був лютий і зима. Післясвяткова сумна зима, а вона вже насправді майже закінчилась і ці лебеді її доконали.
Я йшов далі, радісно розглядаючи небо, люди на мене дивились трохи здивовано, але мені було байдуже.
Саме цього дня загинув Скрябін.

This entry was originally posted at http://odyn-owl.dreamwidth.org/171824.html

про моменти

Кожна прогулянка парком ,в обідню пору, дає заспокійливий ефект. Викликів сьогодення видає багато. Спокій, природа,неспішні люди і яких дуже мало. Проте цього разу прогулянка просто зробила весь день.
День був сонячний і морозний, вперше за багато днів теплої та пасмурної погоди. Іній виблискував на траві та листі, канали знову взяфлися льодом. Людей майже не було, блукати було приємно. Час був обідній і сонце, яке все яскравіше та тепліше, потрохи перемагало зиму і пригрівало через теплу зимову одежу. Перейшовши невеличкий пагорб, я просто остовпів,на вузькому замерзлому каналі, що звивався серед дерев, стояв дідусь. Дідусь років за 70, в старенькій штучній шубі, яка висіла на його сухій фігурі наче темна куля, шапка збилася на одне вухо, він стояв і лукаво посміхався, зовсім не зважаючи на відсутність частини своїх передніх зубів. Саме ж незвичне, що стояв він на ковзанах. Посміхнувся і в своєму неспішному темпі поковзав по каналу, постояв і потім поїхав назад. Він так ковзав довго. Неспішне звук його ковзанів лунав серед дерев. В цей момент він явно був щасливий.
В непростий і важкий час, завжди лишається час для моменту щастя.
Вертався я з зовсім іншим настроєм.

This entry was originally posted at http://odyn-owl.dreamwidth.org/171748.html

Latest Month

May 2015
S M T W T F S
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Tags

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com